Мережаний фартушок, білі банти, великий ранець за плечима, та невимовно велике бажання пізнання чогось нового…
Таким запам’ятався мені наш перший шкільний дзвінок.
І ось через стільки років, – я знову в школі. Знову лунає перший дзвінок, у «першачків» сьогодні свято. Довкола метушаться старшокласники, батьки та гості займають кращі місця, дають останні настанови вчителі. Усе готово – киває завуч і оголошує про відкриття святкової лінійки. На шкільне подвір’я урочисто виходять дітки.
Збентежені та трішки здивовані – вони сьогодні вперше в житті прийшли до школи. Великі білі банти змінилися барвистими віночками, класичні сорочки – українськими вишиванками, а однотипні пострадянські ранці – витіснили такі модні різнокольорові рюкзаки. Та залишилося дещо незмінним – віра в щось нове та невідоме досі. З цього моменту вони вже не малюки, а школярі.
Вони ще такі маленькі, ще не зовсім добре усвідомлюють, що відбувається навкруги і навіщо так рано їх сьогодні підняли з теплого ліжечка. Звісно, яскраві кульки, пісні, привітання, багато нових діток, то все добре, але ж там дома чекають улюблені іграшки, вірні друзі і смачний тортик.
Це згодом вони зрозуміють, що тут у них пройдуть найпрекрасніші роки їх безтурботного життя; що стіни школи, парта, вчитель зможуть стати таким рідними; і що перш ніж вони це зрозуміють пройде багато років… це буде потім, а зараз вони з першим вчителем та піднесеним настроєм розходяться по шкільним класам на свій перший урок.
Після коротенького знайомства вчителька попросить дістати олівці та зобразити те про що вони мріють найбільше. Діти намалюють сонце, квіти, свою сім’ю… Вони наче розуміють, в який час ми живемо і мріють не про новий велосипед чи ляльку, вони мріють про мирне небо. Трішки згодом вони розкажуть віршики, прикріплять паперові долоньки зі своїми іменами на плакат бажань, та подарують квіти своїй першій вчительці. Вона щиро посміхнеться у відповідь та роздасть своїм уже учням подарунки та смаколики.
Перший урок промине наче одна мить. Усі розійдуться по домівкам, і вже там на запитання «як тобі в школі?», хтось з них відповість: «В школі – сподобалося, а можна я завтра піду туди знову?» ))).
Місце зйомок: спеціалізована школа № 244 (м. Київ)
Модель: учні школи та першокласники (1-а клас)
Дата: 01.09.2015
1 comment
Ірино! Дякую за чудові фото з 1-го вересня! Дійсно чудові миттєвості нашого чудового класу 1-а школи 244, Київ.
Мама першокласниці Ольги Тугай – Тугай Олександра