Ви давно мешкаєте в столиці, але досі не плавали по Київському морю?
Тоді ця стаття саме для Вас! Я знаю щонайменше 3-и причини, чому Вам просто необхідно туди відправитися. І як можна швидше.
Дістатися до столичного водосховища, яке кияни гордо називають Київським морем, можна в різний спосіб. Маршруткою або автівкою з Києва до села Лютіж Вишгородського району, а віднедавна, – і з національного парку Межигір’я.
Але, щоб подорож запам’яталася надовго – краще відправитися туди по Дніпру. На теплоході, звісно)). Курсують кораблики в теплі місяці року (з квітня по жовтень) від річкового вокзалу ст. метро Поштова площа, а також з набережної, – на ст. метро Дніпро.
Причина 1. Це чудова нагода подивитися на Київ зовсім з іншого ракурсу.
Подивитися на Київ з іншого боку. Помилуватися пейзажами стародавнього Подолу, та поспостерігати як у сонячному промінні купається престижна Оболонь. А також, це шанс побачити зблизька та пропливти відразу під 3-ма мостами: недобудованим Подільським (популярним серед юних екстрималів), залізничним та не менш відомим – Московським.
А для самих щасливих, – можливість зустрітися з манюнею )))
Причина 2. Шлюзування.
На відміну від звичайних прогулянок по Дніпру, поїздка на Київське море точно запам’ятається шлюзуванням.
Після того як кораблик заходить в шлюзний коридор, за ним щільно закриваються важкі металеві ворота. З іншого боку шлюз навпаки відкривають. Вода починає просочуватися крізь заслонку шлюзу, і її рівень поступово підіймається. Все це відбувається на очах у захопливих глядачів (як на кораблику, так і зовні на мосту).
І ось він, – довгоочікуваний вихід на широкі простори моря, Київського моря…
Сам процес проходження шлюзу дуже захопливий, і неодмінно сподобається як дорослим, так і малечі. Така прогулянка стане хорошою альтернативою для цікавого та пізнавального дозвілля з вашими дітьми. Адже це унікальна нагода познайомити дитину з гідротехнічними спорудами; принципами створення водосховищ; та проблемами сучасної гідрології.
Повернення назад відбувається таким самим шляхом, тобто через шлюз. Лише цього разу усі присутні мають можливість спостерігати, як кораблик з вищого рівня (т. з. б’єфу Київського моря) опускається на нижній, і повертається у води Дніпра.
Про шлюз у цифрах:
- довжина камери/коридору – 150 м.,
- ширина камери/коридору – 18 м.,
- гарантована глибина проходу – 3,65 м.,
- кількість шлюзувань за добу – 36.
Причина 3. Романтичний вечір на теплоході під заворожуючий захід сонця
Які ж романтичні побачення обходяться без красивих вечірніх заходів сонця? Вони ніколи не повторюються, ніколи не набридають.
За тим як сідає сонце спостерігати можна вічність: з вершини гори, з берегових схилів, з міських набережних і з палуби корабля ( як у нашому випадку).
Захід сонця на Дніпрі виглядає особливо видовищно. Лише уявіть: шум вітру, бризки води, які переливаються у сонячній доріжці, легка музика на палубі і Ви сидячи за столиком спостерігаєте за заходом, аж доки останній промінчик сонця не сховається за горизонтом… Ідеальне місце для незабутнього побачення.
І нарешті остання причина, чи вірніше її половина. Але щоб зрозуміти про йде мова, давайте трішки повернемося в минуле.
В 30-ті роки, коли проектувався Дніпровський каскад ГЕС, Сталін поцікавився у проектантів, про наслідки які будуть у випадку руйнування Кременчуцької греблі. На що йому відповіли, що водою затопить кілометри територій аж до Запорізької ГЕС. Тоді він запитав, а що потрібно зробити щоб вода пішла шляхом доміно і знищила усі греблі розташовані нижче? Йому відповіли, що потрібно підняти греблю на 30 метрів. Подейкують, що саме так і виникла ідея спорудження Київської греблі, яка мала стати природною лінією оборони на випадок війни.
Таким чином, руйнування Київської дамби може призвести до дуже складних наслідків. Екологи стверджують, що затопить не лише столицю, вода може дійти до Запорізької АЕС, зруйнувавши усі греблі на своєму шляху.
Та надто непокоїтись не варто. Будівництво станції припало на час “холодної війни”, коли ресурс “виживання” мав надвисоке значення. Додатковим аргументом є й той факт, що за весь час роботи станції тут не виникало жодного інциденту. ГЕС побудували в 1964 році, термін її експлуатації 100 років. Тому як мінімум до 2064 року станція працюватиме в звичайному режимі.
Що буде після експлуатаційного періоду не відомо, закриють станцію чи навпаки модернізують знають лише спеціалісти. Тому, не пропустіть свій шанс вже зараз відправитися на прогулянку на Київське водосховище. Щоб у вашому фотоальбомі поряд зі світлинами з Чорного, Червоного та Азовського морів віднайшлося хоча б одне фото з прогулянки Київським морем.
Було корисно? Ставте лайк, пишіть свої коментарі. Це буде підтвердженням того, що тема столичного туризму вам цікава, і я підготую більше фоторозповідей про найцікавіші місця для відпочинку.
А прямо зараз читайте де можна гарно та з користю прогулятися в Києві в осінню пору року – ТРАМВАЙ №12. КОНТРАКТОВА ПЛОЩА – ПУЩА-ВОДИЦЯ…
