Головна / Без рубрики / Мій Майдан

Мій Майдан

by Yi Lin
5/5 (1)

«Мій Майдан» – це не просто стаття для сайту, це спроба описати мої власні спогади про події тієї зими.

В ці дні, в нашому розміреному егоїстичному житті сталося те, що зовсім скоро змінило нашу свідомість, принципи і нас загалом, те що незабаром весь світ почав називати – Революцією Гідності.

Pro-European integration supporters take part in New Year celebrations in Independence Square in central Kiev

Ніч з 29 на 30 листопада.

На ранок 30 листопада вся країна здригнулася від звістки, про жорстоке побиття беркутом студентів, які вийшли на майдан відстояти своє право на європейське майбутнє. Це була спроба влади залякати і присадити народ. Але сталося щось неймовірне, і замість злякатися люди навпаки,- піднялися і вийшли на багатотисячне віче. Саме з цього моменту і в моїй душі, як і в житті почалася революція. І вже з 1-го грудня і до самої втечі Януковича, я не просто була на майдані, я майданом жила.

Йолка.

Йолка – це особливе явище майдану. В змаганні за найпопулярнішу новорічну красуню, того 2013 року перемогу здобула саме київська ялинка. За свою фатальну участь, це новорічне дерево було прозвано в народі «кровавим». Певно немає такої людини, яка б не чула про ці події. Перші шпальти відомих газет світу, тисячі фотографій та відеороликів у соціальних мережах, сотні запитів у інтернеті, новорічні листівки, все говорило про неї – революційну «йолку». Кожен, хто приїздив на майдан намагався залишити щось на згадку на цій ялинці, прикрасити своїм стягом чи хоча б стрічкою. Вона стала тією пам’яткою, сфотографуватися на фоні якої було не просто модно, а це вже ставало обов’язком. Великі і маленькі копії йолки, дарували друзям як сувеніри, встановлювали у домівках та офісах. Вона стала своєрідним символом майдану і простояла рекордно довгий період – майже 8 місяців (з кінця листопада 2013 року – до середини серпня 2014року).

jolka

Люди Майдану.

Люди Майдану – це студенти, які точно знають, що мають жити за європейськими стандартами і бабуся Віра, що бажає хоча б своїм внукам кращого життя;

Люди Майдану – це Пан Микола з його смачнючими бутербродами для усіх бажаючих, і «Міс Україна», яка розливає гарячий чай поблизу йолки;

Люди Майдану – це сусід по бочці, біля котрої ти грієшся і музикант-віртуоз у балаклаві за жовто-блакитним піаніно.

Люди Майдану – це пані у норковій шубі з бруківкою у руках, і безстрашний козак Гаврилюк з оселедцем на голові і незламним духом у серці;

Люди Майдану – це маленькі дітки, які прийшли на суботник, і твій побратим, що стояв пліч о пліч на третій барикаді;

Люди Майдану – це медики, журналісти, волонтери, артисти, це підприємці та футбольні фанати, іноземці та священники, це ті, для кого Україна – не просто графа у паспорті, а ті у яких Україна в серці.

ludi_maidana1 ludi_maidana2 ludi_maidana3 ludi_maidana4 ludi_maidana5 ludi_maidana6 ludi_maidana7 ludi_maidana8 ludi_maidana9

Грушевського.

Це час – коли наша революція перейшла у іншу – більш активну фазу. Дії влади дійшли до абсурду. Т. з. «драконівські закони» – це була остання несилова акція тиску проти народу. Але тоді, ми про це ще не знали…Обурені такою політикою, попри всі заборони, в масках і з друшляками на голові 19 січня знову вийшли на майдан. Після чергового віче – люди вирушили на урядовий квартал, де них уже чекала неприступна стіна беркуту. На цій вулиція я вперше відчула, які на запах горілі шини, і як діє сльозогінний газ. Тоді ще, – було страшно…

grushevskogo1 grushevskogo2 grushevskogo3 grushevskogo4 grushevskogo5 grushevskogo6 grushevskogo7 grushevskogo8

Мирний наступ.

Ці фото зроблено за кілька хвилин до початку подій, які перевернули життя не одного українця. Вперше за десятки років в Києві повністю зупинилося метро, війська пішли у наступ на людей, влада оголосила повномасштабну зачистку…

nastup1nastup2nastup3nastup4nastup5

Столиця горіла, у всіх сенсах цього слова. Людська кров змішалася з кіптявою палаючих шин, догоряли останні дошки, війська наблизилися впритул… Хтось докидав останні коктейлі молотова, інші вже молились, і лише зі сцени доносилося таке безнадійне «Тримайтеся»… А дальше була одна суцільна темрява.

16

nastup7nastup8nastup9nastup6nastup10ludi_maidana10

Небесна Сотня.

В ті дні ми прощалися з – Небесною Сотнею. Без страху у душі, озброєні самою лише вірою – вони йшли вперед не дивлячись ні на що. В їх погляді не було ні суму, ні радості, лише порожнеча. Вони наче відчували, що то останній бій. Вони – наші Герої! І тепер я точно знаю, про кого говорилося у знаменитому гаслі: «Слава Україні – Героям слава!». Правда, зараз воно набуло дещо іншої інтерпретації: «Герої не вмирають, – вони повертаються на небо».

nebesna_sotnia1 nebesna_sotnia3 nebesna_sotnia4 nebesna_sotnia5 nebesna_sotnia6 nebesna_sotnia7 nebesna_sotnia8 nebesna_sotnia9 nebesna_sotnia10

Дух Майдану.

На Майдані завжди панувала своя особлива атмосфера. Одні готували їжу, інші укріплювали барикади, треті підбадьорювали людей теплими словами і не давали замерзнути під ритмічну музику.

Це місце було не звичайним. Мурашки появлялися на тілі, коли багатотисячне віче воконувало в один голос Гімн України, а на тихеньке Слава Україні – усі довкола вигукували Героям слава… Коли на прохання допомоги за ніч на Майдан підтягувалося стільки людей, що беркут був змушений відступати. Коли світло від ліхтариків було видно з самого космосу, а ти пишався тим, що це твоя земля.

Майдан знайомив і об’єднував людей. Він бачив стільки щирих усмішок і світлих очей, що цієї теплоти вистачило б ще на довгі роки. Але Майдан вже скроплений кровю. І біль від цієї втрати, ще довго житиме у наших серцях.

nebesna_sotnia2

Будь ласка, оцініть

Також прочитайте будь-ласка

Залишити коментар