Фотосесія весілля: таїнство вінчання

В даній статті (з дозволу молодят), я хочу з вами поділитися найсокровеннішими фото з вісілля дорогих мені людей, наших прекрасних наречених – Олі та Сашка.

Таїнство вінчання

Одним з найбільш відповідальних, та найбільш хвилюючих моментів весілля – є саме обряд вінчання. Вінчальна церемонія у Храмі – це неймовірно красива та зворушлива подія, під час якої прямо “мурашки” проходять по тілу. Під звуки церковних дзвонів та аромат палаючих свічок молодята перед Богом та людьми дають  обітницю  бути вірнимим один одному. На західній Україні таїнство вінчання має більше значення як сама реєстрація у РАГСі, адже вважається що, такий шлюб  – буде укладатися на небесах.

Та перш ніж переступити поріг церкви, майбутнє подружжя повинно ретельно підготуватися до цього таїнства, та отримати благословіння на шлюб.

Обручення

Обручення (заручення) це перша частина таїнства вінчання, назва якої походить від весільних кілець – обручок.

Під час обручення молодята тримають в руках запалені свічки, що є невідємним атрибутом, та символом чистоти, радості і тепла. Після прочитання молитов, священник на знак міцності взаємних обіцянок  одягає нареченим на безіменний палець священні обручки, і тричі міняє їх місцями. Вінчальні обручки, це не просто подарунки наречених один одному, це перш за все знак міцного та неподільного союзу між ними.

Вінчання

Після того коли пара заручилася, наступає друга частина цього таїнства – самого вінчання.Назва походить від слова вінець – корона.

Саме в цей момент священник запитує у молодят, чи вільно вони вступають у шлюб, і чи не повязані обіцянками комусь іншому. Якщо молодята відповідають ствердно, тоді він одягає на їх голови (над головами) пишні вінчальні корони, та знову читає молитви. В цій молитві церква вимолює для нареченого та нареченої досконалу любов та просить благословіння для них. На завершення священник пригощає молодят вином. Ця чаша з вином також симолічна, це як життєва чаша, яку подружжя повино ділити навпіл.

На сам кінець додам, я часто зустрічаю людей, які не вінчаються взагалі ( особливо тут, в столиці). І не тому, що не вірять у Бога чи хтось забороняє, – просто не прийнято. І це дуже прикро. Адже ті відчуття, які переповнюють тебе у Храмі, не зрівняються з жодним місцем. А особливо, якщо ти присутній на такому особливому обряді Вінчання. Там атмосфера інша, відчуття…аще зосереджені та вдумливі погляди наречених. Ще б пак, один одному на вірність вони присягають  перед найдорожчими людьми і перед самим Господом Богом. Ні, я зараз не закликаю  кидати все та бігти усім вінчатися, це справа надто особиста… Але, якщо вам колись випаде нагода побувати на такому обряді у своїх друзів чи рідних – обов’язково підіть!

В даній статті, я більшою мірою розповідала про обряд, як про наших наречених. Тому що передати їх емоції, погляди та поведінку мені забракне слів. Це надто красиво і надто урочисто, щоб просто написати…це потрібно було бачити. Такі юні, красиві  та невимовно щасливі з гордістю увійшли у Храм Божий, де їх поєднали самі небеса. А ми були свідками цього. Тож, бажаю нашим нареченим, довгих років спільного подружнього життя в любові, повазі та достатку

Скачати фото молодят                                       Скачати фото гостей