Love Story “Зимова спокуса”

Лавсторі “Зимова спокуса” – це не зовсім звичайна історія одного кохання. Це красива та добра казка з щасливим кінцем, майже як у дитинстві.

Сталася ця подія в ті далекі лютневі часи – у 2015 році, посеред дрімучого зимового лісу (десь під Виноградарем :-)).

У пошуках стежки чи то кращої долі, крізь густі хащі та снігові замети пробиралася дівчина з кошичком в руках. Втомилася, стала перепочити, як раптом в повітрі пронісся запах багаття, та палаючої деревної кори. Міцний мороз та страх залишитися на ніч у лісі змусили дівчину підійти до того місця, звідки доносилось тепло.

Сутеніло… На білосніжну лісову поляну неспішно опускався вечір. Тихо потріскував вогонь в багатті, а поруч хлопець молодий сидів. Раз у раз підкидаючи хмиз в багаття, мугикав собі щось під ніс. Побачивши свою неочікувану і геть замерзлу гостю запросив погрітися (випити кави). Напоїв, відігрів.. А вона в знак вдячності – подала йому червоне яблучко.

В народі кажуть: запропонувати яблуко – значить признатися в коханні. А прийняти такий дарунок – значить розділити почуття.

Для моїх героїв цей солодкий плід став початком нової історії. Де, гарячі почуття здатні розтопити найлютішу кригу, де разом нестрашні жодні перепони, де засніжена стежина перетворюється в широкий і просторий шлях по якому крокують ці двоє, а на вустах не зникає той особливий присмак спілих, соковитих яблук…

Що далі?

Ну, а що далі?!

Відгуляли вони весілля, та зажили весело і щасливо.