Запрошую Вас у фотомандрівку, - у село!
Запитаєте, чого ми там не бачили? Занедбані господарства, спустошені вулиці, вимираюче населення бездоріжжя... Саме такими ми представляємо українські села, чи не так?
Але, є на рідних просторах й такі селища, які можуть "втерти носа" не одному містечку України! Про одне з таких я і хочу Вам розповісти у даній статті.
Отже, - поїхали... поїхали у село!


На березі річки Кам'янки, неподалік Києва (Васильківський р-н.), розкинулося невеличке поселення - Ковалівка. З назви села зрозуміло, що у витоків його заснування не обійшлося без кузні. Чи точніше буде сказати (як стверджують історичні джерела) без молодого коваля на ім'я Мина Назаренко, який першим подував тут собі житло.
На цьому перелік досягнень Ковалівки б і завершився, якби одного дня, в розміреному та спокійному житті села не появився "Світанок".
Світанок - це сучасна назва агрофірми (а в колишньому колгосп імені Щорса), на чолі якої стало подружжя (Анатолія та Тетяни) Засух. Завдяки ним, чи то радше, дня них і було побудовано це "фамільне гніздечко".









Ковалівка сьогодні - це невимовно красиве місце з ідеальним дорожнім покриттям, чистою заквітчаною територією та широкою інфраструктурою.
Ще на в'їзді у село відчувається рука господаря (в нашому випадку буде більш правильно сказати господині): свіжо-побілені стовбури дерев, охайні узбіччя, чисті вулички, повсюди скошена трава. А в центрі села красива площа з великими фонтанами, бесідками та власним ландшафтним парком.




Особливою гордістю Ковалівки є церква Різдва Пресвятої Богородиці, головна брама якої веде до "мережаного" містка, та сполучає центральну площу села з іншою її частиною.
Прогулюючись містком важко не помітити - прекрасних білих лебедів, які купаючись у сонячному промінні змушують перехожих зупинитися щоб насолодитися цією невимовною красою. Такі пейзажі (особливо на заході сонця) навіюють приємний, а часто й романтичний настрій. Саме тому у Ковалівку полюбляють приїздити закохані пари та наречені (ті, які знають про її існування, звісно). А ще тут точно не доведеться нудьгувати фотографам! Різноманіття барв та локацій здивують навіть бувалих спеціалістів.








По іншу сторону озера знаходиться ще одна не менш цікава знахідка - великий квітковий годинник (щось подібне ви могли бачити в Києві на Майдані). Ця сторона парку вкрита хвойними лісом - та має прямий вихід до відкритої водойми.
Окрім парку та озера з лебедями Ковалівка може похвалитися потужною інфраструктурою. На території села розташовані: гімназія, лікарня, ресторан, будинок культури (він же клуб), перукарня, дитяче кафе і навіть власний суши-бар. В якому ще селі ви зустрічали такий набір?
За порядком слідкує охорона, для автомобілів передбачена парковка, газони поливають сучасні системи поливу. Коли дивишся на всю цю красу - складається враження, що ти знаходишся десь у Європі. Недаремне Ковалівку називають українською Швейцарією.
Існує також і інша назва - українська "земля мрії"...
Підсумовуючи, я б додала - українська земля мрії Тетяни Засухи!





Сподобалася стаття, фото? - поділіться з друзями у соціальних мережах!
Бажаєте дізнаватися першими про нові фотомандрівки? - приєднуйтеся в нашу групу у Facebook
https://youtu.be/t_YD1tiGwrg


Коментарі (17)